«Наш край» підвів підсумки конкурсу «Надія громад»

До Дня молоді Миколаївською обласною організацією партією «Наш край» було оголошено конкурс «Надія громади». Протягом червня з усіх куточків Миколаївщини на нашу адресу надходили есе від молодих жителів на тему «Життя моєї громади та я».

За умовами конкурсу, в есе потрібно було розповісти про любов до малої батьківщини, якою ви мрієте побачити свою громаду в майбутньому і чи залишитесь ви працювати в рідній громад.

Велика кількість листів тільки підтвердила, що в нашій області проживає чимало небайдужої, активної та креативної молоді, яка пов’язує своє майбутнє з малою батьківщиною. На нашу думку, до їх ідей та ініціативи варто прислухатися, адже в сучасних реаліях саме молодь має стати рушійною силою змін.

Пропонуємо вам ознайомитись з найкращими конкурсними роботами.

Про себе та свою рідну Єланиччину дуже поетично розповіла Анастасія Чорна. Як бібліотекар, вона не тільки прививає любов до книги землякам, але й розвиває літературний рух у районі. Свої спостереження, думки, сподівання щодо малої батьківщини вона виклала в есе.

 

Анастасія Михайлівна Чорна. Народилася у 1983 році на Луганщині. З малих років проживала у с. Новоолександрівка, Єланецького району, у 2003 році одружилася та переїхала до Єланцю, де проживаю і нині. Маю двох дітей —  донька — 15 років, син – 8 років. Працюю бібліотекарем у Єланецькій центральній районній бібліотеці.

Мої досягнення — це літературна діяльність. Ще зі школи пишу вірші, казки. За допомогою бібліотеки сформували і випустили збірку поезій. Але основним досягненням є створення разом з однодумцями та творчим другом мистецької арт студії «Подих». Ми регулярно зустрічаємося з творчими людьми, проводимо музично-поетичні вечори. Розпочали творчий тур по селах нашого району для підтримки творчої молоді та популяризації талантів наших земляків. Пишемо вірші, зокрема й про наш Єланець, авторські пісні. Наша студія єдина у районі, і ми намагаємося згуртувати неординарні особистості та  прагнемо стати дещо більшим, ніж  ми є зараз.

 

Життя моєї громади та Я

Моя Батьківщина — смт Єланець Миколаївської області. І хоча я не «корінна» єланчанка та це земля, яка назавжди в моєму серці. У Єланці  живуть чудові та дружні люди, і хоч не ідеальні та все ж таки неповторні. Сама місцина, будь-який її куточок — просто витвір матінки-природи: заповідник, який радує око своїми неймовірними барвами в усі пори року, наша «Мала Швейцарія»-живописний водоспад, улюблене місце відпочинку наших жителів та безліч куточків нашого району, які краще побачити на власні очі.

І хоча наш Єланець невеликий та нам є чим пишатись. У нас функціонує чудова сучасна школа, престижна гімназія, професійно-аграрний ліцей), три дитсадки, спортивна школа.

Наш край —  край хліборобів. В районі працюють аграрники, які багато роблять для благополуччя селища.

А скільки творчих людей проживає у нашій місцині! Поетів, музикантів, художників. Скільки перемог у конкурсах здобуто нашими талантами, скільки концертів та заходів подаровано глядачам.

Зараз важкий час. Багато єланчан вимушені покинути рідну домівку у пошуках кращої долі та заробітку. Є багато недоліків, які дещо псують  життя громади, але справжнім патріотам завжди хочеться щось змінити на краще. І кожен це намагається зробити так, як власне може. Завжди намагаються йти вперед і не зупинятися на досягнутому.

Я люблю свою малу батьківщину. Я тут зросла, тут створилася моя сім’я, ростуть мої діти. Я хочу, щоб моя домівка процвітала, розвивалася, щоб людям не було соромно та сумно за свій дім. Я дуже хотіла б відновити деякі об’єкти нашої місцевості, які б стали справжньою окрасою та візитівкою нашого селища.

Я хочу, щоб ми стали краще, поруч з нами хай буде краще. Задля цього ми живемо і працюємо в Єланці і будемо й надалі залишатися у нашому селищі.

 

 

 

Теги: , , ,