«СЛУГИ» ПРОДАЛИ ЗЕМЛЮ ІНОЗЕМЦЯМ У ПЕРШОМУ ЧИТАННІ

Верховна Рада проголосувала у першому читанні за законопроєкт, який скасовує заборону на продаж земель сільськогосподарського призначення. З 1 жовтня 2020 року право продавати земельні паї отримають всі їхні власники. Купувати землю зможуть українські фізособи, компанії, територіальні громади та держава.

Юридичні особи, кінцевими власниками яких є іноземці і які орендують землю в Україні більше трьох років, також зможуть її придбати з 1 жовтня 2020 року. Ті іноземні компанії, які не займались обробітком землі в Україні мінімум три роки, зможуть отримати право придбавати землю з 1 січня 2024 року.

Проте, як про це заявив Володимир Зеленський, перед другим читанням буде внесена поправка про проведення «всеукраїнського референдуму», на якому українці самі вирішать, чи давати іноземцям дозвіл.

КРОК НАЗАД ВІД «СЛУГ НАРОДУ»

Зовсім нещодавно представники «Слуги народу» говорили про не просто зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, а про можливість для іноземців володіти нею. Відповідний законопроєкт вони
збиралися ухвалювати в парламенті.

Проте у день, коли по Україні почалися масові протести аграріїв, до нації із звернувся Президент Володимир Зеленський. Він заявив, що до законопроєкту «Про ринок земель» будуть внесені правки, згідно з якими купувати та продавати землю зможуть лише українські громадяни, а іноземці зможуть отримати це право, якщо таке рішення приймуть на всеукраїнському референдумі.

Президент також пообіцяв, що найближчим часом Верховна Рада розробить та ухвалить відповідний закон, який чітко регламентує проведення референдуму.

Тобто, врешті-решт, «Слуги народу» вирішили спитати у цього самого народу, чи готовий він продавати свою землю.

НЕ ХОЧЕМО ЧИ НЕ МОЖЕМО?

Найсвіжіші соцопитування свідчать, що українці хочуть, щоб питання зняття мораторію на продаж було винесено на референдум. Разом з тим, згідно з тими самими опитуваннями, більшість виступає за продовження цього мораторію. Адже питання не у тому, чи українці хочуть продавати землю.

Усі роки незалежності українці хотіли й хочуть мати повне, захищене, гарантоване державою право розпоряджатися своєю землею як своєю власністю.

Річ у тім, що українці не вірять, що у результаті зняття мораторію, вони не залишаться ні з чим. Кожного літа ЗМІ рясніють інформацією, що по селах банди рейдерів відбирають врожай під захистом пістолетів та рушниць. Де гарантія, що під дулами тих самих пістолетів селян не будуть примушувати переписати землю? Де гарантія, що спритні ділки у судах не доведуть за допомогою куплених експертів справжність липових документів на землю? Де гарантія, що іноземні багатії не скуплять поки що дешеву українську землю за малою ціною, щоб потім не спекулювати нею? Тому й український селянин, який за півтори сотні років цю землю кілька разів отримував та втрачав, боїться різких змін. Адже поки держава не проявить себе як
захисник, селяни будуть негативно ставитися до будь-яких реформ.

ЯК ЗАРОДИТИ ДОВІРУ?

Щоб селяни почали вірити у спроможність держави захищати її інтереси, потрібно крок за кроком вибудовувати систему, яка буде захищати
інтереси усіх, хто пов’язаний із українською землею.

По-перше, Кадастр має працювати, а не імітувати роботу. Кожен квадратний метр української землі має бути внесений до цієї геоінформаційної системи із зазначенням всіх параметрів ґрунтів, точної прив’язки меж ділянки до сучасної системи GPS-координат та власника і орендаря землі. Землевпорядкування має стати нормою відносин між учасниками ринку.

По-друге, мають з’явитися непоодинокі випадки справедливих рішень судової системи, реальні результати боротьби правоохоронців із рейдерами. Щоб українці відчули, що сила за чесним селянином, а не нахабним
спекулянтом.
По-третє, влада має запустити та посилити дієві державні програми допомоги
фермерам. Це і купівля техніки, і закупка племінної скотини, організація системи доступного та дешевого кредитування фермерів.

По-четверте, сама земля має бути захищеною від тих, хто прийшов на неї із соєю, рапсом чи соняшником, щоб висмоктати всі соки та втекти.

По-п’яте. Громади мають стабільно отримувати кошти на свій розвиток від тих податків, які платить власник землі у ній. Щоб цінність землі підвищувалася завдяки й тому, що село розбудовувало
інфраструктуру, яка дозволятиме добре жити та краще обробляти землю.

По-шосте, землю у жодному разі не можна продавати іноземцям. Згідно з Конституцією, вона належить українському народові. Тільки після цих кроків влада зможе відчути, що селяни готові вести відкритий діалог про земельну реформу, у тому числі й на референдумі.

«Наш край» виступає проти поспішного відкриття ринку землі та проти надання права на купівлю української землі іноземцям у будь-якій формі – чи то особисто, чи то у вигляді підприємства, зареєстрованого в Україні. Це питання має бути вирішено без жодних референдумів. А загалом, питання відкриття ринку передбачає всебічне суспільне обговорення з подальшим винесенням результатів на референдум, який проводити тільки після  законодавчої, адміністративної та інформаційної підготовки. Інакше кажучи, потрібно спочатку навести лад з Кадастром, досягнути суспільної згоди, хто та скільки землі може купити, та лише після цього виносити питання на референдум»

БІЛЬШІСТЬ УКРАЇНЦІВ ВИСТУПАЄ ЗА РЕФЕРЕНДУМ ЩОДО ЗЕМЕЛЬНОЇ РЕФОРМИ ТА ЗА ПРОДОВЖЕННЯ МОРАТОРІЮ НА ПРОДАЖ ЗЕМЛИ, – ОПИТУВАННЯ

67,7%українців підтримують ідею винесення питання скасування мораторію на продаж сільськогосподарської землі на всеукраїнський референдум.

Про це свідчать результати опитування Центру Разумкова, опубліковані 11 листопада. 20,5% громадян вважають, що це питання не потрібно виносити на референдум, 11,8% – складно відповісти. Якби референдум провели найближчої неділі, то 77,6% опитаних узяли б у ньому участь, 11,2% – ні. 68,3% із-поміж тих, хто взяв би участь у референдумі, проголосували б за продовження строку мораторію. Підтримали б ідею продажу сільськогосподарських земель 23,3% громадян. Опитування проводили
з 1 до 7 листопада 2019 року, було опитано 2015 повнолітніх громадян по всій Україні, окрім тимчасово окупованих територій Донбасу і анексованого Криму. Теоретична похибка вибірки (без урахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% із імовірністю 0,95.