«Шановна Людмила Петрівна!» Історія втрачених можливостей — Євген Квасневський, голова фракції «Наш край» в Южноукраїнській міській раді

В пам’яті мешканців міста ще свіжі спогади про те, як у червні 2018 року депутатський корпус Южноукраїнської міської ради втретє достроково відправив у відставку міського голову – Віктора Пароконного. Місту була потрібна людина, яка б змогла забезпечити баланс інтересів усіх сторін взаємодії місцевої влади та громади. Цю місію було доручено діючому секретарю міської ради – Людмилі Петрівні Дзюбенко. Адже покликання секретаря ради якраз і полягає в забезпеченні однакового врахування інтересів громади, що висловлюються її обранцями –депутатами міської ради. Перший місяць роботи Людмили Дзюбенко в статусі виконуючого обов’язки міського голови вселяв надію на те, що бажаного результату буде досягнуто. Проведено зустріч з керівною ланкою ВП ЮУ АЕС, з представниками суміжних громад, організовано проведення незалеженого аудиту КП ТВКГ. Але на цьому все закінчилось. Виявилось, що Людмила Дзюбенко часів не стала на шлях захисту інтересів громади, а лише змінила покровителя з Віктора Пароконного на Сергія Горностая, ставши його маріонеткою. Починаючи з липня 2018 і по даний час Людмила Дзюбенко, під патронатом Сергія Горностая, імітує діяльність місцевої влади, тим самим прикриваючи «шкурні» інтереси як Горностая, так і власної родини.

Безвідповідальність, безініціативність, самоусунення від роботи та від прийняття будь яких рішень  — ось основні характеристики перебування Людмили Дзюбенко на посаді секретаря міської ради. Наведу декілька основних прикладів.   Про бачення розвитку міста. Одразу після «вигнання» Віктора Пароконного було проведено зустріч керівництва міста та атомної електростанції. Досягнуто домовленість про необхідність напрацювання спільного комплексного підходу для розвитку Южноукраїнська. Навіть створено спеціальну робочу групу. Результат – за п’ять місяців робоча група скликалась лиш раз. А ідеї міської влади щодо шляхів розвитку міста звелись до складення переліку об’єктів, що потребують ремонту. Як бачимо, про шляхи і напрямки розвитку громади секретарю міської ради думати ніколи.   Багатостраждальне КП ТВКГ. На вимогу депутатів проведено незалежний аудит підприємства. Людмилою Дзюбенко зібрано робочу групу для пошуку шляхів виходу з кризи. На цьому крапка. І все тому, що КП ТВКГ вже давно перетворено на приватне акціонерне товариство Дзюбенко – Горностай. Вдумайтесь. Секретар міськї ради Людмила Дзюбенко має у своїму підпорядкуванні близького родича, заступника міського голови — Миколу Бацмана, який відповідає за організацію роботи КП ТВКГ. Того самого КП ТВКГ, в якому на управлінських посадах працюють син та невістка Людмили Дзюбенко, син Миколи Бацмана та дружина депутата Горностая.

Незалежний аудит чітко вказав, що 46 посад управлінського персоналу у КП ТВКГ введені безпідставно, з метою працевлаштування дружин, дітей, невісток і т.д. Як робоча група, так і депутатський корпус, дали міській владі чітке доручення – оптимізувати штатну чисельність КП ТВКГ в спосіб скорочення вигаданих посад. І що в результаті? Секретар міської ради Людмила Дзюбенко призначає тимчасово виконуючого обов’язки директора КП ТВКГ, який по команді Дзюбенко з подачі Горностая, не проводить оптимізацію штатів підприємства. За 2016 – 2018 роки міська влада влила в КП ТВКГ понад 73 мільйони гривень, які було розкрадено та фактично «злито в каналіцію». Аудит показав, що ці три роки підприємство використовувалось  в якості звичайнісінького «конверту». Відсутність бухгалтерії, виконання віртуальних ремонтів, баснословні премії «за високу ефективність праці», співпраця з фірмами — прокладками, практична реалізація безглуздих ідей все це робилося в так названу «угоду» керівництву міста та насамперед родині секретаря. За даними фактами відкрито ряд кримінальних проваджень, фігурантами яких є і родичі Людмили Дзюбенко та Миколи Бацмана через яких «відмивалися» кошти. Для вирішення проблеми КП ТВКГ депутати пішли на непопулярний крок – створили Наглядову Раду, яка мала стати ланцюжком, що об’єднує міську владу, комунальне підприємство та атомну електростанцію. Але допомога цього органу секретаря міської ради не цікавить. І підтвердженням тому є підготовлений КП ТВКГ план виходу з кризи, який нещодавно розданий депутатам. Від цього плану тхне так само, як тхне стоками від очисних споруд, а всі заходи зводяться до одного – дайте грошей і не питайте, як ми їх витрачаємо.   Ще одним прикладом бездарності та неспроможності до прийняття управлінських рішень секретарем міської ради є зрив почату опалювального сезону в місті Южноукраїнську.

В цьому році, вперше за всю історію існування Южноукраїнська, тепло в оселях містян з’явилось набагато пізніше не тільки ніж у інших містах – супутниках АЕС, а й пізніше ніж у інших містах України. А все тому, що ні секретар міської ради Людмила Дзюбенко, ні її родич – Микола Бацман, не спромоглись забезпечити готовність підприємства на якому працюють їхні діти та рідні до опалювального сезону. Замість того, щоб сумлінно працювати на благо громади та виконувати свої посадові обовязки, пані Дзюбенко, спільно з Сергієм Горностаєм, розгорнули показову інформаційну кампанію по боротьбі з ВП ЮУ АЕС, звинувачуючи атомну електростанцію в тарифному геноциді. Чи не це саме ми чули навесні 2018 від Віктора Пароконного? Дозволю собі нагадати секретарю ради та її тіньовому пастирю, що ВП ЮУ АЕС – це державне підприємство, яке зобов’яне виконувати поставлені державою завдання виключно в межає правового поля. І це поле є набагато ширшим ніж те, яке окучував Сергій Горностай очікуючи вироки у Миколаївському СІЗО та відбуваючи покарання. Одним із таких завдань є забезпечення безпечної експлуатації енергоблоків, що неможливо зробити без відповідного рівня соціальної захищеності працівників станції. Середня чисельність процюючих на ВП ЮУАЕС складає 7000 осіб. Практично в кожній другій родині в місті є працівник станції. Саме тому, керівництво ВП ЮУ АЕС найменше з усіх зацікавлене у погіршенні соціального становища своїх працівників. Я розумію, що такий обсяг відповідальності неможливо усвідомити Сергію Горностаю, який виявився неспроможним керувати собачою будкою в КП СКГ.

Але я не можу уявити, як такі нісенітниці може озвучувати сектетар міської ради, яка несе відповідальність за всіх і за кожного мешканця нашого міста.   Про колапс в медичній сфері. Не менше обурення викликає і ситуація, що склалась в медичній галузі. Ні для кого не є таємницею, що завдяки мовчазній згоді секретаря міської ради Людмили Дзюбенко, депутат Сергій Горностай почав запускати свої брудні руки в  департамент соціальних питань та охорони здоров’я. Горностай одноособово почав впливати на кадрові та фінансові питання як «первинної», так  і «вторинної» ланок медицини. Як результат, у вересні цього року фінансовим управлінням міської ради в діяльності «первинки» виявлено фінансових порушень на суму понад півтора мільйони гривень. Четвертий місяць скарги від колективів медичних закладів на негативні ситуації, які склались в лікарнях надходять у виконком, засідають комісії, робочі групи, вислуховуються  люди, збираються матеріали, які надаються секретарю міської ради для вжиття заходів реагування на адміністрації лікарень. Після цього, в кабінет Людмили Дзюбенко заходить Сергій Горностай і нею приймається зважене рішення: — «зрозуміти та пробачити». Цікаво, як би себе почувала Людмила Петрівна, якби лікарі так працювали, як працює вона? Хоча посприяти депутату Горностаю в питанні розпилу грошей, виділених на придбання медичного обладнання  та якось вплинути на конкурсні процедури в лікарні, то секретар в перших рядах. Скарги лікарів на невігластво посадовців міської ради — секретарем міської ради ігноруються. Приміщення лікарні бездумно дерибаняться тандемом Горностай – Дзюбенко . В документації КЗ «Южноукраїнська міська лікарня» панує безлад. У тендерній документації та багатомільйонних договорах на придбання медичного обладнання проставляється прізвище Самойленко, а підписи ставить Мазнікова, бо в Єдиному реєстрі підприємств кекрівником лікарні досі числисться Мазнікова. У випадковість такого довгограючого безладу я не вірю. Впевнений, не повірять у це і представники контролюючих та правоохоронних органів.

Шановна Людмила Петрівна! Прошу згадати про те, що Ви депутат міської ради, якій було довірено складну роботу – стати неупередженим комунікатором між всіма: представниками громади, підприємствами, організаціями, а не забезпечувати власні інтереси та інтереси Сергія Горностая. Для всієї громади очевидним є той факт, що з основними завданнями Ви не впорались і не здатні впоратись в силу цілої низки як суб’єтивних, так і об’єктивних причин. Закликаю Вас, не чіплятись за крісло всіма можливими та неможливими способами, добровільно скласти повноваження секретаря Южноукраїнської міської ради та приєднатись до справи розбудови міста в якості депутата Южноукраїнської міської ради.

Голова фракції «Наш Край» в Южноукраїнській міській раді Є.А. Квасневський