Традиції та звичаї святкування Різдва. Святий вечір

Одним з найбільш шанованих свят в Україні завжди було Різдво, або Коляда (більш давнє, дохристиянське свято). Щоб відповісти на питання, як відзначати Різдво Христове, потрібно зрозуміти саму сутність цього свята. У ньому змішалися язичницькі відгомони народження нового сонця і християнська легенда про появу на світ Сина Божого.

Традиційно починають готуватися до Різдва напередодні, адже 6 січня — Святий вечір, коли за пісним, але багатим столом повинна зібратися вся родина. За кілька днів перед цим все вимивають і вичищають, житло прикрашають святковими рушниками, солом’яними оберегами (павуками), вносять і ставлять на покуть (святий кут) дідуха — сніп пшениці, що прикрашений стрічками.

В цей день дорослі не їли до сходу першої вечірньої зірки, яка символізує появу на світ Ісуса і сяйво Вифлеємської зірки. Дітям дозволялося трохи поїсти в обід. До вечора всі члени родини у святковому одязі збиралися за столом, заставленим стравами.

Надзвичайно цікавою традицією в надвечір’я Різдва є Свята Вечеря або «Багата кутя», до якої обов’язково входять дванадцять (за кількістю апостолів) пісних страв, кожна з яких має свій символ. Головна страва Кутя – символізує єднання з Богом, пшениця в якій – це сакральна частина вечері – тема життя і смерті, єднання світу живих із світом померлих, мак – символ мучеництва, безневинно пролитої крові, мед –  чистоти. Особлива по значимості страва – це  горох – «сльози» Божої Матері, які проливаються за наші гріхи. Страви з капусти символізують міцність, скупченість, співпрацю, а з риби – віру, що і є основними складовими християнства. Обов’язково готують  душенину або пісний борщ з грибами. Як і голубці з картоплею, ці страви означають мир, злагоду та Божу любов. Вареники символізують достаток, а грибна підлива до них – продовження роду. Страви з квасолі є символом здоров’я та довголіття, а узвар п’ють для очищення тіла та душі, для приготування якого використовують тільки ту воду, яка була набрана до сходу сонця. Не забувають в цей Вечір і про найменших, тому для них готують солоденьке – пампушки з начинкою із маку, вишень або рожевого повидла.

Розпочинається Свята Вечеря молитвою, за святковим столом запалюється свічка. Одну тарілку завжди ставлять лишньою – для духів померлих, які, вважається, неодмінно приходять на це свято. Тому після Вечері не прибирають нічого зі столу, щоб їх не образити. Господар починає трапезу із куті, за ним і вся родина. Існує думка, що на Свят Вечір треба їсти ложками, щоб у домі був мир і злагода і не було ніяких непорозумінь у стосунках, які символізує виделка. Вечеря триває не довго (близько двох годин), тому протягом цього часу не бажано вставати з-за столу.

Далі святкування Різдва в Україні виходило за межі сім’ї, адже після вечері діти і молодь збиралися групками, щоб продовжити його в кожній хаті, де починали колядувати — ходити по хатах із зіркою і виконувати обрядові пісні – колядки.

У цих піснях колядники розповідали про чудову подію, що сталася в цю ніч, бажали щастя і здоров’я господарям — а натомість отримували гостинці. Вважалося, що треба зайти до всіх, інакше в будинку, куди не ступала нога колядників, не буде радості.

До півночі всі поверталися по домівках, щоб «не блукати по світу» весь майбутній рік, а наступний день приносив щедре застілля і продовження гулянь: зимові розваги, вертепи, візити до родичів тривали 12 днів — так звані Святки (до самого Хрещення).

 

Теги: ,