«Повагу людей не так просто заробити, а нам це вдалося». Юрій Кормишкін

Генеральний директор групи компаній «ПАЕК» Юрій Кормишкін майже 12 років віддав громадській та депутатській діяльності. За час своєї копіткої праці аграрій завоював не тільки повагу та довіру людей, чиї інтереси представляє, а і встиг заробити репутацію людини слова та срави. Ніколи не розділяє людей на своїх та чужих, виборців чи не виборців. Юрій Анатолійович каже, допомога людям — це його чоловіча та соціальна відповідальність. Вже рік депутат Миколаївської обласної ради сьомого скликання продовжує працювати на благо громади, очолюючи Миколаївську обласну організацію політичної партії «Наш край». Велика команда – ще більша відповідальність. Про роботу компанії «ПАЕК», основні напрями своєї депутатської та партійної діяльності, надбання та втрати, проблеми та перемоги Юрій Кормишкін розповів у своєму інтерв’ю.

К: Юрій Анатолійович, ви були керівником компанії до вересня 2017 року, і потім, після трагічної загибелі Володимира Лусти, з 7 лютого ви знову стали генеральним директором компанії «ПАЕК». Навколо діяльності підприємства та вас ходить багато як позитивної, так і негативної інформації…

Ю.К.: Я, мабуть, розумію до чого ви ведете. І перш ніж ви запитаєте, я б хотів трошки пояснити. В компанії «ПАЕК», до структури якої входить декілька підприємств, працює майже 2000 чоловік, середня заробітна платня яких значно вища, ніж по Миколаївському регіону в цілому. Сьогодні в Україні не так багато підприємств, які попри військові дії та економічні проблеми, працюють чесно та успішно, день у день сплачують заробітну платню людям та усі податки, наповнюючи обласний бюджет.

К: Так от, дехто каже, що підприємства групи компаній «ПАЕК» та їх керівник Юрій Кормишкін не зовсім добропорядно сплачуть податки та, ніби, бізнес ведеться в тіні.

Ю.К.: Ми вже багато років на ринку і за час своєї роботи змогли нажити не тільки друзів, а, на жаль, і ворогів. Тому зараз я розчарую скептиків та наших недоброзичливців: тільки за 2018 рік ми заплатили до бюджету 191,7 мільйонів гривень, що на 16,3  мільйони більше, ніж у 2017 році. Цю інформацію дуже просто перевірити у податковій. Це при тому, що ми є й експортерами аграрної продукції. А за останні два роки наша компанія не отримала від держави ні дотацій, ні відшкодування ПДВ, як інші зернотрейдери. Отримали нуль. Хай би ті люди, ті підприємці, ті депутати та журналісти, які нас постійно обмовляють, публічно показали б, як вони сумлінно сплачують податки. Думаю, що добра частина з них навіть офіційно людей не працевлаштовує.

К: Не боїтеся, що після озвучених цифр до офісів підприємств завітають перевірки? 

Ю.К.: (сміється) Я не знаю жодного підприємства в Україні, яке б не перевіряли на законність ведення бізнесу. Незалежно від того, яка в нас влада, нас кожен рік перевіряють. Наприклад, наша компанія у 2018 році пройшла 52 перевірки різними існуючими структурами. Не враховуючи кримінальних справ, які потім були закриті у зв’язку із відсутністю складу злочину.

К: Чи не вважаєте ви таку кількість перевірок упередженим ставленням до вас, як до бізнесмена з боку різних структур, може, влади?

Ю.К.: Ні, я не бачу тут ніякої упередженості. Сьогодні таке ставлення до всіх підприємців. А якщо казати загалом, то треба міняти систему в країні. Наші органи виконують ті законодавчі акти, які є. Звідси і така кількість періодичних перевірок. І опираючись на свій досвід скажу, що багатьом структурам ці численні перевірки не приносять задоволення. Досить часто вони впираються в нікому не потрібну бюрократію.

А от дії деяких журналістів та їх замовників я таки вважаю упередженими. Я вчуся не звертати увагу на різного характеру випади в свою адресу, бо часто в перегонах за сенсацією та грошима люди навіть не намагаються розібратись в тій чи іншій ситуації. Їм легше просто написати, що «Кормишкін поганий». Замовних статей виходить багато.

А наприкінці цього року один, так званий, журналіст поскаржився губернатору, ніби я незаконно обробляю якусь землю. Правоохоронці відреагували, але справу швидко закрили. Навіть правоохоронці пояснили, що закон я не порушував, але ніхто – ні журналіст, ні редактор, ні замовник потім не вибачилися за свій наклеп. Ось з чим доводиться стикатися…

Я пригадую ситуацію, коли в одному з видань написали, що одне з наших підприємств спалило чиїсь вулики. Я про це дізнався з газет, відношення до цього ми не мали. До нашого підприємства вони не зверталися, а просто сказали на камеру те, що сказали. Пройшло пів року, я проводив зустріч на окрузі у Снігурівці. До мене підійшли люди, яким належали вулики і які скаржилися журналістам, що я їх ніби спалив. Казали, що тоді їх попросили зробити цей наклеп, що вони не те мали на увазі та інші нісенітниці. А потім попросили 50 тисяч гривень на 6 вуликів. Я їм сказав, що грошей не дам, але навесні привезу нові вулики. Та вони все одно хочуть отримати гроші.

«В умовах своєї бездіяльності чинна влада не має морального права збільшувати тарифи»

К: Минув рік, як ви очолили Миколаївську обласну організацію політичної партії «Наш край». Розкажіть про підсумки своєї роботи за 2018-й рік. Що вдалося зробити, а що ні?

Ю.К.: Перш за все, мабуть, треба визнати, що цей рік був не набагато легшим за минулий. Особисто команда «Нашого краю» зазнала втрат. З життя пішла добра людина, талановитий та професійний фахівець в своїй справі. Нам досі дуже не вистачає досвіду, знань і порад Володимира Лусти, який трагічно загинув у лютому 2018 року… Але, незважаючи на неприємні сюрпризи долі, «Наш край» за цей рік закінчив процес будівництва партії в регіоні, сьогодні ми маємо її осередки в кожному районі області, а це досить потужна команда однодумців. Я завжди наголошую, що основна сила будь-якої партії – це люди. Ви мене запитуєте про досягнення, так от, коли ми починали працювати, в нашій команді не було й тисячі чоловік. Але зараз кількість прихильників «Нашого краю» в регіоні – це понад 20 000 виборців. Тільки за минулий рік членів партії стало вдвічі більше. В цьому не тільки заслуга керівництва, в нас активно працюють депутати різних рівнів та активісти.

Як приклад, депутати Миколаївської обласної ради від партії «Наш край»  не залишаються голослівними перед своїми виборцями і щоденно роблять реальні справи щодо сприяння розвитку громад області. Завдання депутата – чути своїх виборців, виявляти проблеми та залучати інвестиції для їх вирішення.  Наприклад, депутатом Хасаном Гемаєвим, обраним від міста Очаків, надана консультативна допомога в реалізації міні-проекту по реконструкції майданчиків в дитячих садочках міста та залучено додатково на його реалізацію 180 000 гривен. Також в цьому році за його сприяння місто Очаків отримало субвенції з обласного дорожнього фонду на ямковий ремонт вулиць. За нашим поданням разом з Андрієм Закусіловим та Оленою Донченко в  Снігурівщину залучено 576 тисяч  гривень з обласного бюджету на реалізацію Програми розвитку молодіжного спорту в районі. Завдяки цьому заклади освіти оновили спортивний інвентар та обладнання. Депутатом обласної ради від партії «Наш край» Андрієм Закусіловим ініційовано в Снігурівці і Снігурівському районі введення цільової програми по допомозі тяжкохворим. Тепер кожен житель, хто стикнувся з цією страшною хворобою, не залишається сам на сам з бідою. Вже майже сотня тяжкохворих отримали матеріальну допомогу за цією програмою. Я не можу назвати прикладів аналогічних програм в інших регіонах. Завдяки кураторству і контролю Григорія Ташлика за останній рік через реалізацію 24 міні-проектів до Вознесенського району зайшло додаткових майже чотири мільйони. Завдяки цьому в населених пунктах району вирішено  проблеми водопостачання, зовнішнього освітлення, ремонту доріг, покращено матеріально-технічну базу навчальних та лікувальних закладів. У Миколаївському районі Тахір та Рустамджан Садрідінови  вже не перший рік реалізовують програму по забезпеченню жителів овочами за соціальною ціною. Іван Чіпак взяв під особистий контроль стан Казанківської районної лікарні. Завдяки коштам, залученим з обласного бюджету та додатковим інвестиціям, було проведено ремонт та обладнання фізіотерапевтичного відділення лікарні та відремонтовано приймальне відділення. Не обійшов увагою депутат і проблему доріг, залучивши з обласного дорожнього фонду додаткові кошти на ремонт покриття проблемних дільниць у Казанці. І все це – не поодинокі випадки, а системна робота депутатів обласної ради від «Нашого краю» на своїх округах. Ми не роздаємо обіцянок, ми ставимо перед собою задачі і знаходимо шляхи їх вирішення.

На сьогоднішній день команда партії «Наш край» в Миколаївській області представлена ​​313 депутатами місцевих рад всіх рівнів, це 7,59 відсотки від загальної кількості депутатів області та займає друге місто за кількістю депутатів, поступившись провладній БПП. Хочу наголосити, що в місцевих радах всіх рівнів області є представники від 18 політичних сил, але наша партія єдина, яка була створена незадовго до старту виборчої кампанії-2015 і не мала тієї пізнаваності, як інші політичні бренди. І вже тоді, за результатами, ми отримали 165 мандатів у міських, районних та обласної радах, зайняв 3-е місце серед інших партій. «Наш край» бере участь у всіх виборах до рад об’єднаних територіальних громад; за 2016-2017 роки кількісний склад представників партії виріс на 30 відсотків. Нажаль, не відбулися вибори до рад ОТГ, призначені на 23 грудня минулого року. «Наш край» делегував на вибори кращих представників громад і, як тільки буде дано старт виборчої кампанії,  ми обов’язково будемо брати в них участь і впевнені у високому результаті. Тому що вважаю, що успіх партії «Наш край» у Миколаївській області в тому, що її представляють відомі, авторитетні особистості.

Крім того, за рік реалізовано багато великих соціальних проектів. Бо повагу людей не так просто заробити, а нам це вдалося. Рік я голова партії, стільки ж часу являюся членом виконкому Миколаївської міської ради. За цей час встиг побачити роботу депутатів міської ради, яка зовсім відрізняється від тієї, яка є в облраді. В нас є повне взаєморозуміння з депутатами від «Нашого краю» міськради. Як член виконкому, я приймаю участь у прийнятті важливих рішень для міста. І вважаю, що коли будуть вибори в Верховну Раду, а потім у місцеві ради, «Наш край» буде представлено сильною та ще більшою командою.

К: Кажучи про досягнення, ви зазначили, що партією «Наш край» реалізовано чимало великих соціальних проектів. Які саме проекти ви маєте на увазі?

Ю.К.: Ось наприклад, почну з того, що сьогодні найбільш актуально –опалення. Всі ми знаємо, яка склалася ситуація з ціною на газ. Не треба забувати і про дороге вугілля, дрова – в опалювальний період лісосмуги вирубуються людьми по всій території Миколаївської області. Нещодавно був в Єланецькому районі і на власні очі бачив, як люди робили заготівки з насаджень наших лісосмуг. І я розумію, що все це від безвиході, у якій опинилося наше населення. Активісти партії «Наш Край» зробили велику роботу — майже все літо по всій території України вівся збір підписів під зверненням до Кабінету Міністрів України з вимогою не підвищувати ціну на газ. В результаті більше 85 тисяч звернень тільки жителів Миколаївської області було направлено до Кабміну. Всього по Україні зібрано понад 1 млн. звернень! Ви тільки вдумайтеся в цю цифру! Ми наголошували, і я не змінив своєї думки, що уряд, який не зможе почути людей в їх вимозі не підвищувати ціну на газ, має піти у відставку. На жаль, ми побачили, що чиновникам Кабміну все одно, що рівень бідності в країні зріс до 25%, що ціни на продукти харчування збільшилися в рази, і що ця тенденція продовжується. Тож, крім того, що ми проводили «газову» акцію, фахівці та експерти Миколаївської обласної партійної організації «Наш край» разом зі спеціалістами компанії «ПАЕК» розробили власний проект програми впровадження альтернативних видів опалення для бюджетних установ області. Цей проект вже істотно поліпшив і спростив життя багатьох жителів регіону. Як приклад – Снігурівська Центральна районна лікарня, де у якості інвестицій ми безкоштовно встановили котельню на пелетному паливі. 2 млн. грн. зекономлених бюджетних коштів за минулий опалювальний сезон ми вже маємо. Це доводить і нам, і людям, що впровадженням таких технологій в Миколаївській області ми будемо уходити від енергозалежності  — від вугілля і газу. Також у минулому році були впроваджені аналогічні проекти на базі Миколаївського медичного коледжу, Миколаївської міської лікарні №3, Миколаївського геріатричного пансіонату, Миколаївської загальноосвітньої школи-інтернату — центру загальної і профільної освіти та комплексної реабілітації. Ми встигли обладнати такими ж котлами на пелетах три школи у Єланецькому районі: у Калинівці, Маложенівці та Александрівці. Кожен район може економити мільйони бюджетних коштів завдяки переведенню своїх основних соціальних об’єктів на альтернативні джерела опалення, які сьогодні є оптимальним у співвідношенні економічної рентабельності і теплотворної здатності. А заощаджені на опаленні кошти кожна установа зможе спрямувати на вирішення господарських питань на свій розсуд: ремонту дахів, благоустрій території, поповнення матеріально-технічної бази тощо.

К: От ви збирали підписи проти підвищення тарифів, кажете, що зробили велику роботу. А чому тоді, коли ваші колеги по депутатському корпусу із інших політичних сил хотіли скликати сесію, щоб звернутися до Кабміну з протестом проти нової ціни на газ, «Наш край» не підтримав їх ініціативу та не підписав звернення?  Ю.К.: Тут ключове слово «хотіли». Річ у тім, що це галасливе звернення ніхто з депутатів «Нашого краю» навіть не бачив. Жодному нашому депутату не давали його на підпис. Потім, я знаю, що частина депутатів з інших фракцій, які спочатку поставили свої підписи, їх відізвали. І в нас перед новим роком була бюджетна сесія. Чому на ній ніхто з ініціаторів звернення не виступив з пропозицією поставити питання в порядок денний? Бо так хотіли… А взагалі, щоб дії мали результат, все потрібно робити своєчасно. Можливо, комусь мої слова будуть неприємні, але зі сторони такі дії моїх колег, як ви сказали, з інших політичних сил, виглядають лише як піар.

К: Майже напередодні Нового року Снігурівська лікарня могла залишитися без тепла. Як так сталося, що котельня залишилася без палива?

Ю.К.: Знав, що ви запитаєте. На жаль, через неконструктивні та недалекоглядні дії мера міста Снігурівка та деяких членів виконкому, підлеглих меру, не було затверджено тариф на опалення, тому що очільник міста запросив тільки 5 чи 6 членів виконкому і не захотів запросити інших. А людина, підконтрольна міському голові – Шиян —  колись працював у нашій команді директором підприємства і вкрав гроші (навіть була порушена кримінальна справа) хотів якось помститися і тому не проголосував.

Питання вдалося закрити завдяки моїм колегам з компанії “ПАЕК”, які, незважаючи на свята, по першій моїй вимозі привезли пелети до лікарні. Нехай ми зазнали збитків, але не дозволили людям змерзнути. І знаєте, що цікаво: під час виконкому вони, бідолашні, так “переймалися” тарифом на опалення, що чомусь не побачили, як своїм голосуванням підняли тариф на питну воду з кювету для снігурівчан. І якби це була єдина проблема… Я не буду зараз перелічувати всі недоліки, які є там, але що казати, коли навіть власні дитячі садочки місцева влада майже не фінансує. Так, вони виділяють якісь копійки, але 95% від необхідної суми фінансує район. В листопаді була сесія міськради, на якій голова Снігурівської райдержадміністрації Інна Бойко підтвердила це.

К: Ситуацію було так швидко вирішено, бо Ви є депутатом від Снігурівського району. А що робити людям, коли в них нема такого депутата? Ці проблеми типові для всіх районів Миколаївської області.

Ю.К.: Звертатися до депутатів, яких вони обрали. Ось, наприклад,
стояло питання відновлення дорожнього покриття на ділянці траси Снігурівка- Великоолександрівка. Люди звернулися, ми з колегами по партії з депутатського корпусу чим змогли, посприяли — ділянка довжиною майже 2 км відремонтована. Я часто буваю в різних районах області, тому дуже добре знаю, де що болить. Крім того, майже усюди на території Миколаївщини є осередки «Нашого краю», куди можна звернутися зі своєю проблемою та попросити про допомогу. Часом людям просто потрібен поштовх та детальна інструкція, як та що робити. Сьогодні більшість проблем витікає з того, що розпочаті реформи досі не завершено, що за тим, як виконуються розпорядження на місцях, влада не слідкує. Тобто, немає чіткого контролю. Наприклад, якщо взяти Єланецький район. Як я кажу – моя мала батьківщина. На сьогоднішній день район ще не провів жодних виборів в ОТГ. Якби пройшли вибори 23 грудня, то Калинівська громада була б першою. Питанням децентралізації ніхто не займався. В районі практично немає влади: колишня голова адміністрації  звільнена від обов’язків, нового голову не призначили. І правильно сказала в своєму інтерв’ю колишній голова нашої організації в Єланці Олена Димчишина – це криза влади. Цілий рік вона тримала руку на пульсі, але вимушена була скласти повноваження очільника районної організації партії за сімейними обставинами та виїхала закордон. Тепер «Наш край» на Єланеччині очолила Людмила Присяжнюк. Планів дуже багато, а роботи ще більше. Але вона дуже досвідчена та грамотна людина, тому з нашою допомогою з усім впорається. Крім того, деякі люди в Єланецькому районі писали, що я сприяв звільненню Олени Посашкової з посади голови району. Скажу, щоб розвіяти ці чутки, сьогодні Олена Миколаївна працює у команді «Нашого краю». Так, була критика, але то робочі моменти. Коли є спільне розуміння, куди йти далі, треба просто працювати. Мені цікаво, що тепер будуть писати недоброзичливці.

Якщо казати загалом, то перш за все, треба закінчити реформу децентралізації. Процес дуже затягнуто і тепер час спливає не на нашу користь. Ми вже маємо проблеми з виплатою заробітної плати медикам і вчителям в ОТГ, де наприкінці року не відбулися вибори. А ще перед новорічними святами на сесії облради я попереджав, що так може статися. І партія «Наш край» єдина, яка звернулася до Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України з вимогою про невідкладне вирішення порушених питань шляхом внесення змін до Державного бюджету України на 2019 рік, де нас підтримав народний депутат Вадим Підберезняк. Інші, навіть мажоритарщики, взагалі не звернули уваги на цю проблему.

Влада повинна зробити все можливе, щоб новоутворені громади могли якнайшвидше сформувати власні представницькі та виконавчі органи та вступити в прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. Це зовсім інші повноваження, права і ресурси. І тоді, наприклад, жителі Єлизаветівки не будуть чекати, поки відділ освіти купить шини для шкільного автобусу, а самі вирішать питання. До речі, п’ять років возили дітей на лисій резині до школи у сусіднє село, поки не звернулися до нашого підприємства. І ми купили їм цю резину. Це добре, що за стільки часу нічого не трапилося на дорозі.

Тільки отримавши фінансову незалежність, ОТГ зможуть якісно змінювати життя своїх людей. І тут важливу роль відіграє саме людський ресурс: наскільки кваліфіковані спеціалісти стануть депутатами та очолять ОТГ. «Наш край» завжди ретельно підходить до кадрового підбору, особливо своїх кандидатів на вибори до тергромад. Якби прикро це не було, зараз наша молодь не бачить свого майбутнього в українському селі. Молодь дуже швидко виїжджає до міст або зовсім закордон, де хоче отримати освіту та роботу. Який відсоток з них захоче повернутися на батьківщину до рідного села? Чому так виходить? Тому що немає роботи, немає якісної освіти та медицини, немає ніякої інфраструктури, це вже не кажучи про дороги. В деяких селах аптек нема, то добре, що в Калинівці Людмила Присяжнюк посприяла, і тепер необхідні ліки можна придбати у ФАПі. Водопостачання сьогодні гостро стоїть в різних районах області, люди не можуть ні самі напитися, ні худобу напоїти. Ми за кошти власних підприємств посильно допомагаємо відновлювати водогони, там де ми орендуємо земельні ділянки, але ж це повинні робити не соціально відповідальні бізнесмени, а влада. Тому, в умовах своєї бездіяльності чинна влада немає ніякого морального права ні підіймати ні податки, ні тарифи, ні сподіватись на підтримку населення, яке сама ж обкрадає.

«Треба надати можливість дітям, які не склали ЗНО, навчатися на платній основі»

К: Але ж силою ніхто не примусить молодь залишатися на селі, навіть у регіоні. І немає гарантії, що після створення ОТГ тенденція по відтоку кадрів зміниться.

Ю.К.: Тут вже все залежить від якостей тих людей, яких оберуть до влади: або грамотних управлінців, які зацікавлені в розвитку нашого краю, або самозванців, які цілеспрямовано йдуть до влади, щоб за рахунок простих селян збагачувати власні сім’ї. І ви мене запитували, якщо нема депутата, до кого звернутися, на виборах в ОТГ люди повинні обрати ту людину, до якої будуть звертатися. І для цього потрібно прийти і проголосувати. А у нас лише 30-35% ходять голосувати, інші проявляють правовий нігілізм, а потім кажуть, що погана влада…. Так у вас є шанс обрати ту владу, яку ви хочете. Моя особиста думка: якщо ви не ходили на вибори без поважних причин, то ви не маєте права казати, що влада погана. Бо ви допустили, щоб вона була саме така.

Наприклад, в мене є можливість дати освіту своїм дітям за кордоном, але всі вони навчаються тут, у Миколаївських освітніх закладах. І не треба нікого ні до чого примушувати, треба стимулювати. Реформа освіти просто знищує молодь Миколаївської області і других регіонів. Всі країни світу стимулюють, щоб молодь залишалася вчитися вдома, за власні чи бюджетні кошти – не має значення. А в нас яка ситуація: навіть розумна дитина може перехвилюватися і написати ЗНО погано і потім не мати змоги вступити до навчального закладу. І в кого є можливість, той не чекає ще рік, а відразу їде за освітою за кордон, бо там зможе навчатися в інституті і без тестів. Держава його примушує так робити. Сьогодні Польща, Німеччина  приймають до вузів без ЗНО, а навчання коштує майже так, як і в Україні. Тому треба або передивитися систему вступу в Україні в цілому, або надати можливість дітям, які не склали ЗНО, навчатися на платній основі.

Хто сьогодні робить економіку нашої країни? Заробітчани та аграрії. І я, як керівник крупного підприємства, скажу, робота є, достойна зарплатня є, а ось кадрів немає. Бухгалтера в район, в село, на підприємство знайти дуже складно. Вже через 5-10 років в нас не буде кому сісти ні на комбайн, ні на трактор! Вихід треба шукати на державному та регіональному рівнях. Що зробили ми аграрною комісією Миколаївської облради, яку я очолюю – сформували регіональне замовлення. Тепер для абітурієнтів із сіл проводиться окремий конкурс, за підсумками якого вони зараховуються до ВНЗ. Зі студентами підписується трьохсторонній договір, який зобов’язує їх після закінчення університету протягом трьох років відпрацювати на підприємстві, куди їх направили. Для бюджету це невеликі кошти, передбачені на 52-х студентів, проте ми даємо молодим людям освіту, працевлаштування, можливість реалізувати свій потенціал на користь рідного краю, а підприємствам – кваліфіковані кадри.

К: Останнім часом все частіше кажуть, що ви відкрито підтримуєте в роботі голову Снігурівської райдержадміністрації Інну Бойко. Що навіть надали їй службове авто, яким сьогодні вона користується. Наскільки відомо, вона не є представником «Нашого краю», чому ви її підтримуєте?

Ю.К.: Я ніколи не приховував, що підтримую Інну Володимирівну. В нас з нею дружні стосунки, і не тільки тому, що вона добра та порядна людина, а перш за все, — гарний керівник. У Снігурівському районі я працюю з 2008 року, не хочу зараз критикувати колишніх голів РДА, але всі вони зробили значно менше, ніж Бойко за останні два роки. Саме за її сприяння в нас з’явилася траса Калинівка – Снігурівка, раніше то був просто напрямок, вкритий ямами. Взагалі в районі з’явилися дороги та сполучення між селами. Завдяки її втручанню вперше за 20 років було розроблено проект Василівського моста, а конфлікти навколо центральної лікарні нарешті скінчилися. Прийшов новий головний лікар і люди почали реально отримувати медичні послуги. Запущено процес децентралізації. І це я навів тільки невелику частину тих справ, які встигла зробити Інна Бойко. Якби всі керівники районів були б такими як вона, то життя в людей в селах було б якісно кращим. Що стосується автомобіля, скажу: я декларант і всі мої транспортні засоби, і транспорті засоби, які зареєстровані на мою дружину, є в декларації. Подивіться на сайті (сміється). Автомобіля Бойко там немає.

К: Як ви вважаєте, наскільки ефективний сьогодні депутатський корпус Миколаївської облради в тому складі, в якому він представлений?

Ю.К.: Серед депутатського корпусу є обранці, яких незалежно від політичної сили, вже декілька каденцій підряд обирають люди. Тому що цей депутат щось робить на місцях. І в нашій обласній раді є такі: Олександр Казарін, Григорій Ташлик, Петро Паламарюк, Іван Чіпак, Наталя Білоконенко, Тетяна Демченко, що є депутатами другий, третій раз. І хто б що не казав – обирають люди.

На жаль, дехто з народних обранців не зацікавлений в ефективній роботі на користь громади, яка їх обирала. Хтось після невдалих спроб зрозумів, що руку до бюджету йому засунути ніхто не дасть і просто перестав ходити на сесії, або ходить тільки піаритися та вносити неконструктив в роботу облради. Хтось так і не зрозумів, що йому робити, і просиджує штани та спідниці в сесійній залі. В нас була ситуація, коли в депутатських комісіях не було й п’яти чоловік. Ну не можуть три людини якісно вирішувати проблеми області, такі комісії треба об’єднувати з іншими. Тому, якщо не брати до уваги таких наших колег, то робота ведеться. А як – оцінку дадуть люди, коли ті ж самі депутати знов підуть на вибори. Особисто я можу говорити про ефективність роботи команди «Нашого краю»: ми єдина фракція, яка максимально не пропускає засідання комісій та сесії, та єдині, хто залишився в тому кількісному складі, в якому прийшов до місцевої ради у 2015 році. Наші депутати знаходяться у постійному доступі для виборців і завжди намагаються сприяти вирішенню проблемних питань громади, незалежно від того, чий це округ. Серед депутатів від «Нашого краю» немає депутатів від Нової Одеси, але коли постало проблемне питання з об’єднанням та ліквідацією шкіл, «Наш край» підтримав колег з інших фракцій, які представляють той округ, зайняв бік дітей та батьків та зумів домогтися відстрочки такого об’єднання, поки профільні департаменти не нададуть роз’яснення та комплексну програму розвитку шкіл-інтернатів області. Коли до нас звернувся голова Дорошовської ОТГ Вознесенського району Олександр Ігнатов стосовно шкільного автобусу, ми теж швидко втрутилися у ситуацію та допомогли громаді отримати те, що їй належить — 260 дітей більше не змушені ходити в школу по трасі або через балку. Питання фінансування ремонту доріг в цьому році стояло гостро як ніколи. На жаль, влада цим не переймається. І коли у нас з області забрали гроші з Митного експерименту та урізали фінансування на ремонт доріг, це стало останньою краплею. Я був на перекритті траси Н-14, люди у розпачі. Такий жест — це неповага з боку уряду! «Наш край» засудив такі дії Києва, та зі свого боку робив все можливе і направляв звернення до Кабміну та Міністерства інфраструктури з вимогою повернути кошти. Сьогодні питання залишається відкритим, наприкінці року САД трохи забезпечив проїжджуваність, крім того, знаю, що перевізники з декількох областей України збирали гроші на частковий ремонт. Проте глобально Кабмін так і не вирішив це болюче для всіх нас питання.

К: Ви очолюєте постійну комісія обласної ради з питань аграрної політики, земельних відносин та соціального розвитку села. Які підсумки в аграрній сфері для регіону ви могли б підвести?

Ю.К.: Миколаївська область завжди була тим регіоном, який своїми досягненнями в аграрному секторі суттєво забезпечує загальнодержавну скарбничку. Цей рік не виключення. Особливу увагу хочеться звернути на системи зрошення нашої області, які довгі роки знаходилися в жахливому стані. В 2018, можна сказати, процес із збільшення зрошуваних земель нарешті зсунувся з мертвої точки. І у 2018 році ми прийняли програму по зрошенню, яка відкриє аграріям доступ до державних коштів, а це більше можливостей.

На ринку ж землі аграріям навряд варто очікувати якихось кардинальних змін через подовження мораторію на продаж землі. Впродовж 2018 року на Миколаївщині було поставлено питання щодо збільшення орендної плати з метою збільшення надходжень до місцевих бюджетів. Маю сказати, що зі свого боку ми робимо все можливе. Хоча. в той самий час в управлінні Держгеокадастру робота із переукладання орендних договорів затягується, Тому говорити про якісь результати і врегулювання цього питання досить важко.

Також, не менш важлива ситуація, яка склалась із сільгоспземлями, що перебувають у власності бюджетних установ. В області існує багато шкіл і лікарень, які не в змозі самостійно вести господарство на власних землях. Тому на умовах суборенди вони віддають їх в користування підприємствам часом за плату, значно нижчу від ринкової. Можна тільки уявити, скільки недоотримують бюджети. Сподіваємось, що в майбутньому році, провівши інвентаризацію земель, ми в рамках чинного законодавства зможемо налагодити роботу в цьому напрямку.

Ми вирішили проблему з лісосмугами. Рішенням сесії завдяки всім депутатам облради, які проголосували, ми затвердили правовий механізм передачі лісосмуг, утворивши комунальне підприємство.

На мою думку, також не менш важливим досягненням для області є повернення забутої традиції преміювання кращих механізаторів Миколаївщини. Я впевнений, що премія імені Федора Іванова дуже важлива для тих, хто щоденно працює на благо області.

К: Все ближче вибори Президента України, чи буде «Наш Край» приймати в них участь? Якщо ні, то кого з кандидатів підтримає обласна організація тут на Миколаївщині?

Ю.К.: Політрада партії «Наш край» зараз проводить консультації з приводу доцільності  участі політсили у виборах та обговорення кандидатури — члена команди «Нашого краю». Це треба зробити до 3 лютого. Гадаю, що до того часу політрада прийме рішення. Якщо цього не станеться, тоді буде прийнято командне рішення, кого з зареєстрованих кандидатів партія буде підтримувати.

К: Завершуючи наше інтерв’ю, щоб ви ще хотіли сказати читачам?

Ю.К.: Основа моєї депутатської діяльності – це спілкування з людьми. Особисті прийоми, робота партійних офісів та громадських приймалень на місцях – це хороший майданчик для попереднього обговорення питань, що вимагають думки кількох сторін. За рік до мене та моїх колег надходять тисячі звернень громадян, здебільшого з проханнями про допомогу. Я розумію, такий час, сьогодні всім нам дуже важко. Проте, тільки на пальцях однієї руки я можу перерахувати пропозиції, які ми отримали. І над кожною з них ми спільно працюємо, консультуємося з експертами, уточнюємо інформацію. Завдяки такій пропозиції у Маложенівці з’явиться парк замість звалища. Зараз там висаджені молоді дерева, і вже навесні ми побачимо результат нашої спільної діяльності. До чого я це веду –для того, щоб почати робити зміни на краще, потрібна ініціатива. Не мовчіть, не бійтеся говорити, брати на себе відповідальність та приймати активну участь у житті громади. І хотів би окремо подякувати всім представникам команди «Нашого краю», 2018 рік був насиченим перемогами тільки завдяки нашій з вами щоденній спільній роботі. Попереду ще багато звершень, тому запрошую всіх бажаючих до співпраці. Двері «Нашого краю» відкриті для кожного, хто готовий не лише словом, а і ділом доводити свою відданість рідному краю. Великі зміни починаються з малих, але рішучих кроків.