«Соціальна поліція» збиратиме дані на одержувачів пенсій та субсидій

Кабінет Міністрів готується направити на розгляд парламенту проект закону про нову систему стеження за пільговиками. Її вже охрестили «поліцією пільг», або «соціальною поліцією». Адже нововведення передбачають цілковитий контроль за життям отримувачів пенсій та державної допомоги.

Урядовці пропонують створити державний орган із правом збору інформації щодо пенсіонерів, отримувачів виплат, субсидій, стипендій тощо. Нова держструктура працюватиме з електронною інформаційною платформою. По суті – комп’ютерною системою збору даних на пільговиків. Вона фіксуватиме суми отриманих ними коштів, їхні операції з банківськими рахунками, виписки даних із держреєстрів, Пенсійного фонду, фондів соцстрахування, інформацію з підприємств та організацій. Йдеться про тотальне стеження за фінансами та нерухомістю отримувачів допомоги – так званих реципієнтів.

За задумом урядовців, зібрана інформація даватиме повну картину матеріального становища отримувача держдопомоги. А головне – про зміни в його статках. Спираючись на ці дані, чиновники зможуть будь-коли поставити під сумнів обґрунтованість допомоги й рекомендувати її скасувати. І навіть вимагати повернути кошти державі – зокрема, якщо чиновник, який призначив допомогу, зробив це помилково. Або – майновий стан людини не змінився після отримання, припустімо, спадщини.

Наприклад, громадянин отримує субсидію. Раптом бабуся переписала на нього хату у віддаленому селі. «Зміна майнового стану» може зацікавити «соціальну поліцію». Громадянина позбавлять субсидії. Дарма, що ціна такої сільської «нерухомості» наближується до ціни разового проїзду до неї.

Цікаво, що платформа збиратиме дані до, під час і навіть після отримання громадянином допомоги. Це означає, що інформація про колишнього субсидіанта може «сплисти» й через кілька років. Скажімо, виявиться, що він під час отримування субсидії дозволив собі придбати телевізор. Тоді «зажерливого пільговика» попросять повернути надану колись допомогу.

До законопроекту були претензії щодо правомірності збору персональних даних. Зокрема, в Конституційного суду. Проте, схоже, захисники нововведень впевнені: хочеш держдопомогу, включно з заробленою тобою за 35-45 років важкої праці пенсією, – ніякі закони, зокрема Конвенція з прав людини, на тебе не поширюються. Відтепер навіть найдрібніший клерк має право отримати доступ до всіх твоїх персональних даних і втрутитися в приватне життя.

Реалізація даного закону на практиці спричинить багато проблем, наголошують експерти. Адже українські реєстри та бази даних недосконалі. Часто містять суперечливу інформацію. Ухвалення рішень на підставі таких «папірців» буде далеким від життя, що спровокує багато судових позовів.

Як прогнозують фахівці, розгляд законопроекту буде «гарячим» не лише через його недосконалість. Депутати та можновладці часто самі сповна користуються системою державних пільг і допомог. Тож намагатимуться «підстелити собі соломи».

Партія «Наш край» виступає категорично проти появи нового карального органу, який надає чиновникам надзвичайні повноваження та порушує права українців. Політсила наполягає: уряд має відмовитися від цього ганебного законопроекту, припинити намагання економити на громадянах і водночас роздавати мільярди олігархам.