А ми далі отримуємо ваші історії кохання

Сьогодні своєю історією кохання ділиться сім’я Кучер з Доманівського району.

Історія кохання!

Було це майже 9 років тому, влітку. Подруга запропонувала поїхати в сусіднє село на дискотеку. Я спочатку вагалась, але потім погодилась (вагалась тому, що раніше там не була). Євген приїхав тоді з хлопцем моєї подруги. Перше знайомство відбулось в машині дорогою до села, і на перший погляд він видавсь мені трішки задиркуватим і зухвалим. На дискотеці ми мабуть одне на одного і не звертали уваги (але може й ні).

Після першої зустрічі минуло десь два тижні, але чомусь його слова «До наступної зустрічі» з думки не сходили, і тут промайнула якась зацікавленість. І якось в розмові з подружкою вона ненароком проговорилась, що Євген взяв мій номер телефону, і зацікавленість зросла ще більше.

В той же день після розмови про нього прийшло смс повідомлення на телефон: «Привіт, як справи? Чи можна зателефонувати?»  Я дала позитивну відповідь. І ось пролунав перший дзвінок, в якому Євген запитав про зустріч  (але так як ми жили в різних селах, йому потрібно було їхати близько 20 км.).Я  погодилась, але в душі було боязко. За декілька годин до зустрічі  зателефонувала подруга і запропонувала поїхати на святкування Дня Села її хлопця (про спілкування з Євгеном я їм не розповіла).  Євгену я відмовила але інтрижка все одно не згасала. Може й правильно, що відмовила, тому що в той вечір був сильний дощ, а він хотів приїхати мотоциклом.

І як кажуть в народі «Від долі не втечеш», спілкування між нами таки почалось. Хоч Євген тримав на мене образу за відмову. Так як я відчувала себе трішки винною, в смс я вибачилась і виправдала себе тим, що в той вечір був дощ.

Спілкування тривало в телефонному режимі, тому що Євген був на навчанні в м. Миколаїв, здавав екзамени. Я на той час навчалась заочно і вже працювала в дитячому садку. Дочекавшись вихідних, він приїхав до мене якби на перше побачення. Євген запропонував поїхати до їхнього села, бо мого він не знав. Поки ми їхали було трішки боязно, тому що їхали ми мотоциклом і дорога була не коротка. Але дивлячись на те, що Євген проявляв симпатію, це трішки заспокоювало. Приїхавши в їх місцеве кафе, Євген почав приділяти багато уваги, навіть не дивлячись на те, що за сусіднім столиком сиділи його друзі, і були незадоволені тим, що він не з ними, а зі мною.

Біля дванадцятої години ми вже збирались їхати, але неочікувано для мене Євген привітав мене з наступаючим Днем Народження (мабуть дізнався від подруги), подарував коробку цукерок і поцілував у щічку ( коробку від цукерок зберігаємо по цей час).

Так і завершилось наше перше побачення 28 червня 2010року і це, мабуть, подарунок долі на День Народження. Цю дату ми святкуємо кожного року. А вже через три роки, саме в цей день Євген зробив мені пропозицію руки і серця, та стати одним цілим «сім`єю Кучер». Весілля відбулося 19 жовтня 2013, і вже в цьому році ми будемо святкувати шосту річницю весілля та дев`яту річницю першого побачення. Історія нашого кохання буде тривати ще не один рік, бо ми нарешті три місяці тому переїхали до власного гніздечка, в якому буде розширюватись наша маленька сім`я. І все в нас ще попереду.

Нагадуємо, чекаємо на конкурсні роботи у вигляді статей, до яких за бажанням, можна додати не більше двох фотографій.  Головна умова – це обсяг статті. Не пишіть дуже мало, але й забагато не треба. Мінімальний обсяг – 200 слів, а максимальний – 700. ВАЖЛИВО!!!УЧАСТЬ ПРИЙМАЮТЬ ПОВНОЛІТНІ. Обов’язкові вимоги: надсилайте на скриньку свою історія, ПІБ, номер телефону та повну адресу.

Отримані від вас історії одразу ж публікуватимуть на сайті та ФБ по мірі надходження черги. Історії приймаються до 12 лютого включно. Визначення переможців та остаточне підбиття підсумків відбудеться 14 лютого. Краща стаття та інформація про переможця буде надруковане в газеті «Наш край. Миколаївщина».

Надсилайте свої історії на нашу скриньку [email protected]

В полі “Тема” вказати “Історія кохання”.