Скільки Україна втрачає в офшорах

З 2015 по вересень 2018 року Україна експортувала продукції п’яти найбільших товарних груп на $112 млрд. З них $42 млрд пішли у офшори. Потенційно це обсяг «схемного експорту» для ухилення від податків.

Організація з економічного розвитку та співробітництва оцінює щорічні втрати від розмивання податкової бази у 4-10% сукупних податкових надходжень за рік у всьому світі.

Міністр Фінансів України Оксана Маркарова каже, що в Україні цей відсоток може бути більшим.

Як працює «офшорна схема»?

Через неузгодженості у національному та міжнародному законодавстві, Україна по документах експортує товар за заниженою ціною у низькоподаткову юрисдикцію (офшор).

Фізично товар йде в країну призначення. Але юридично відбувається його перепродаж через пов’язані компанії, які зареєстровані в офшорних юрисдикціях.

Юридично це називається трансфертне ціноутворення. Воно передбачає збут товарів взаємозалежними особами за внутрішньо-фірмовими цінам, які нижче за ринкові.

Це робиться для того, щоб знизити базу оподаткування, з якої сплачуються податки.

Чому це погано для економіки?

— Країна-експортер отримує менше валютної виручки для балансування курсових коливань.
— Через зменшення податку на прибуток бюджет отримує менше надходжень.
— Це значно впливає на конкуренцію та чесний бізнес, адже платити податки і працювати «по білому» стає не вигідно.

Тому ми вирішили дослідити що саме і скільки Україна експортує в офшори.

На основі інформації Держстату ми визначили ТОП-5 сфер українського експорту по товарних групах за базовий 2017 рік, які складають 74% всього експорту.

ТОП-5 товарних груп українського експорту це:

Недорогоцінні метали та вироби з них — 10 124 613 (тис $)
Продукти рослинного походження — 9 215 708
Жири та олії тваринного та рослинного походження — 4 605 666
Машини та обладнання — 4 276 832
Мінеральні продукти — 3 947 722
Щоб визначити, які країни називати офшорними, ми скористались об’єднаним переліком з 4 списків низькоподаткових країн:

Список ЄС
Спиcок FATF (Financial Action Task Force)
Список OECP (Organisation for Economic Co-operation and Development)
Список з постанови Кабміну №1045 від грудня 2017 року, який налічує 111 країн.
Після аналізу експорту ТОП-5 товарних груп до 111 офшорної країни ми отримали наступні дані.

Всього з 2015 року по вересень 2018 року Україна експортувала ТОП 5 товарів на суму понад $42 млрд.

Рік Обсяг експорту, тис. дол
2015 11 703 613
2016 10 016 489
2017 11 386 152
січень — вересень 2018 9 542 498
Всього: 42 648 752
Експорт у офшорні країни за 2017 рік становив понад $11 млрд (близько 260 млрд грн). Це дорівнює сумі всіх токсичних банківських активів 2016 року, або ж сумі бюджетних трансфертів 2018 року.

Всього у 2017 році Україна експортувала товарів та послуг на суму $52,3 млрд, а це означає, що приблизно кожен четвертий долар із валютної виручки країни іде у офшор.

ТОП-15 товарних позицій, які прямують у офшори за досліджуваний період це: пшениця, олія, кукурудза, соя та металопрокат та руди.

В основному це аграрна продукція та металургія, які водночас приносять найбільше валютної виручки до бюджету, є найбільшими платниками податків та контроолюються найбільшими фінансово-промисловими групами країни.

Розпізнати «схемний» експорт – дуже складно без даних митних декларацій. Щоб приблизно його вирахувати ми звузили перелік країни до 55 типово офшорних юрисдикцій, з якими Україна майже немає реальних торгових відносин.

Серед них: Туніс, Ліван, Малайзія, Ефіопія, Сирійська Республіка, Марокко, Йорданія, Судан, Джибуті, Кіпр, Швейцарія, Гана, Тайвань, Оман, Албанія, Ємен, Катар, Македонія, Куба, Домініканська Республіка, Намібія, Гонконг, Британські Віргінські Острови, Боснія і Герцоговина, Шрі-Ланка, Сан-Марино, Панама, Перу, Монголія, Сингапур, Ліхтенштейн, Бурунді, Ліберія, Гватемала, Мавкриій, Чорногорія, Маршалові Острови, Байхрейн, Сейшельські острови, Нова Каледонія, Беліз, Сент Кітс і Невіс, Аруба, Лаоська Республіка, Барбадос, Гібралтар, Пуерто — Ріко, Уругвай, Багамські Острови, Фіджі, Ботсвана, Сент — Вінтсент і Гренадіни, Антигуа і Барбуда, Монако, Вануату.

Експорт з України до цих країн складає третину від всього експорту у офшори: $12,96 млрд з $42,65 млрд за 2015 рік – вересень 2018 року.

Цікавим є і той факт, що у 10 країн-лідерів за прямими інвестиціями у акціонерний капітал України з 2013 року потрапляє Кіпр, Велика Британія, Віргінські острови та Швейцарія.

Це може свідчити про те, що це інвестиції фінансово-промислових груп, які повертаються після трансфертних схем.

План «BEPS» — як він може збільшити надходження у бюджет?

План дій BEPS (Base erosion and Profit Shifting) — це перелік кроків, розроблених країнами-членами ОЕСР та «Великої двадцятки» щодо запобігання розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування.

Відповідно до цих кроків у ДФС уже створили департамент з питань трансфертного ціноутворення. А Мінфін, спільно з ДФС та НБУ розробили проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування».

Цей законопроект передбачає запровадження трирівневої структури документації для міжнародних груп компаній, яка включає в себе документацію з трансфертного ціноутворення (локальний файл), глобальну документації (майстер-файл) та звіт в розрізі країн (country-by-country reporting) (виконання кроку 13 BEPS). Крім мінімального стандарту (крок 13), у законопроекті пропонується врахувати рекомендації кроків 8-10 BEPS щодо трансфертного ціноутворення, зокрема:

— Запровадити інститут послуг з низькою доданою вартістю для цілей трансфертного ціноутворення.

— Вдосконалити правила контролю за сировинними товарами шляхом скасування обмеження застосовувати виключно біржові котирування певних бірж та надання можливості використовувати котирувальні ціни на товари.

— Запровадити контроль за трансфертним ціноутворенням з урахуванням концепції превалювання сутності над формою, відповідно до якої комерційні або фінансові характеристики контрольованої операції для цілей трансфертного ціноутворення визначаються згідно з фактичною поведінкою сторін операції та фактичними обставинами її проведення.

— Оподаткування контрольованих іноземних компаній (крок З ВЕРS).

— Впровадження обмеження витрат на фінансові операції з пов’язаними особами (крок 4 ВЕРS).

— Запобігання штучному уникненню визнання статусу постійного представництва (крок 7 ВЕРS)

— Запобігання зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування (крок 6 ВEРS).

Та чи всі кроки BEPS буде виконано і чи поборе це «офшорний експорт» з метою ухиляння від сплати податків — зможемо оцінити вже найближчим часом.

Тему вивчав censor.net.