Первинна медицина в ОТГ повинна бути якісною, — Юрій Кормишкін
Питання медицини в сільській місцевості не нове. Але з початок реформи децентралізації і створення об’єднаних територіальних громад, це питання вийшло на новий рівень. Адже сьогодні паралельно з державою кожна громада може самотужки вирішувати яким чином вони будуть розвивати саме у себе свою медицину.
Командою «Нашого краю» було визначено, що пріоритетними напрямками розвитку медицини в ОТГ стануть термосанація медичних установ, впровадження на базі лікарень та ФАПів проектів по альтернативному опаленню, а також покращення матеріально-технічної бази за рахунок коштів медичної субвенції, місцевого бюджету та міжнародних фондів, робота яких спрямована на співпрацю з медичними установами.
«Головна проблема зараз – це холод в лікарні. Стара система опалення, котел. Люди приходять в денний стаціонар і всі процедури отримують в холоді. Сполучення з районом немає. Для того, щоб потрапити в Новоодеську лікарню, людям, які не мають транспорту, потрібно наймати таксі. Я, як кандидат, маю намір ставити питання про заміну системи опалення, наполягати на альтернативному опаленні», — висловлює свою чітку позицію Тетяна Дорожинська, фармацевт в селі Сухий Єланець Новоодеського району. Вона пропрацювала 20 років спочатку акушеркою, а потім медичною сестрою в Сухоєланецькій дільничній лікарні.
Ольга Бондаренко, завідуюча Новодмитрівським ФАПом Новобузького району звертає увагу на інше питання, яке потребує негайного вирішення.
«Наш ФАП обслуговує чотири села, 275 людей. Сполучення між селами – 8 км. Не вистачає транспорту. В моєму розпорядженні лише велосипед для обслуговування викликів. Не вистачає діагностичного обладнання. Сільська медицина потребує особливої уваги, особливо в умовах реформування», — зазначає Ольга Василівна, член команди «Нашого краю».
Підтримує колегу і завідуюча Новобузьким терапевтичним відділенням Миколаївського обласного клінічного госпіталю ветеранів війни Інна Мартинюк, яка впевнена, що окрім матеріально-технічної бази та інших господарських питань, необхідно окремо попрацювати над поповненням галузі медицини в громадах професійними кадрами.
«Всі проблеми зможе вирішити достатнє фінансування. Кадри є, бажання працювати також. Треба покращувати матеріально-технічну базу. В районній лікарні триває ремонт у дитячому відділенні. Потрібні кошти для ремонту приймального відділення, новий рентген-апарат. Гірша ситуація в районі з кадрами в амбулаторіях. Новополтавська та Софіївська амбулаторії без лікарів. Як майбутній депутат, я маю намір ставити питання про службове житло для молодих фахівців-медиків. Буде житло – будуть і спеціалісти», –підкреслює Інна Мартинюк.
Олександр Кіона, головний лікар Лоцкинської дільничної лікарні Баштанського району, який 45 років лікує людей, впевнений, що після виборів в ОТГ, при розумному підході до програм розвитку охорони здоров’я в громаді, можливо буде передбачити фінансування на профілактику захворювань.
«Для нас, лікарів, найголовніше – це людське життя та здоров’я. Майже півстоліття я лікую своїх земляків. Лікую в стінах нашої лікарні, але впевнений, що мінімум 20% довелось би лікувати менше, якби у нашій громаді діяла хоча б одна програма профілактики захворювань, програма пропаганди здорового способу життя, програма розвитку спорту. Ми повинні як покращувати медицину в селах, так і підвищувати рівень турботи про своїх земляків. Зберегти здоров’я – це важка праця. Ми повинні цьому вчитися», — говорить досвідчений лікар.
«Наш край» пропонує для розвитку медицини в громадах декілька пріоритетів кроків. За словами голови Миколаївської обласної організації партії «Наш край» Юрія Кормишкіна команда депутатів та голова громади повинні спільно працювати над впровадженням проектів по утепленню приміщень, де надаються медичні послуги, впровадженням системи альтернативного твердопаливного опалення, яке дозволяє значно економити бюджетні кошти та, водночас, якісно забезпечувати теплом медустанови.
«У нас є уже досвід впровадження проектів по альтернативному опаленню в лікарнях та школах. Результати мають високий КПД. Паралельно потрібно проводити термосанацію приміщень та планувати бюджетні кошти для придбання діагностичного обладнання. Адже саме таке обладнання дозволяє лікареві не на пальцях, а вчасно і точно визначити причину захворювання та саме головне — на ранній стадії виявити хворобу. Окрім того, пропонуємо в громадах по прикладу Снігурівщини прийняти програму підтримки та допомоги людей з тяжкими захворюваннями. Свого часу ініційована нашим депутатом Андрієм Закусіловим програма уже протягом тривалого часу рятує людські життя», – розповідає Юрій Кормишкін.
Голова «Нашого краю» впевнений, що не менш важливо в громадах розпочати планувати ті проекти, які будуть направлені на профілактику захворювань, а також будуть сприяти збереженню здоров’я жителів громад.
«В громадах мусить розвиватись інфраструктура, якщо ми бажаємо, щоб люди були здоровими. Що я маю на увазі окрім доріг, по яким ми добираємось до лікарні чи лікар їздить до нас? Я маю на увазі будівництво парків, скверів, спортивних та дитячих майданчиків, засадження садів та благоустрій територій», – говорить Юрій Кормишкін, наводячи приклад Калинівської громади Єланецького району, де за підтримки «Нашого краю» уже висаджено перший парк.
«Тільки з турботою до рідного краю можливо побудувати міцну та успішну країну», – впевнені в «Нашому краї».