Модернізація освіти, медицини та відносин громадянин-держава, «Наш край» назвав ключові сфери для забезпечення майбутнього українських дітей

01.06.2020

1 червня – День захисту дітей. Але чиновники часто ставляться до нього формально, підлаштовуючи під цей день заходи та розпорядження, але не впроваджуючи цілеспрямовану політику.

«Наш край» нагадує владі, що головна мета будь-яких змін – це дати нашим дітям та всім прийдешнім поколінням здоров’я, освіту та щастя.

У центрі змін має стояти дитина. Кожна зміна має принести дітям безпеку, комфорт та перспективу. Тому «Наш край» пропонує три ключові сфери, модернізація яких має працювати на майбутнє наших дітей.

По-перше, це модернізація освіти під сучасні вимоги.

Закінчився особливий навчальний рік – перший дистанційний. Він проявив недоліки української системи освіти. Він довів, що вчителі мають освоїти сучасні методики та інструментарій проведення відеоуроків та контролю за виконанням завдань. Міністерство освіти має запровадити зручний онлайн щоденник та онлайн розклад, створити відеотеку уроків, щоб дитина у будь-якому куточку країни могла отримувати освіту нарівні зі своїми однолітками.

Окрема увага має бути зосереджена на трудовому навчанні. Треба заохотити дітей навчатися тим професіям, які точно не зникнуть під час можливого карантину, а навпаки – будуть затребувані.

Важливо також забезпечити баланс між онлайншколою та особистим навчанням із вчителем-ментором. Адже споживання лише онлайнпослуг та онлайн купівля – притаманне лише бідним країнам та бідним верствам населення.

Загалом, система освіти має знайти у дитини здібності й ці здібності підтримувати й розвивати все життя.

            По-друге, модернізація медицини.

Нинішня реформа системи охорони здоров’я продемонструвала свою повну неспроможність достойно протистояти епідемії коронавірусу. Ця система дозволяє несумлінним батькам позбавляти своїх дітей права на щеплення, дозволяє нехтувати дитячою гігієною та своєчасно не звертатися до лікаря. Заклади освіти перетворилися на розсадники захворювань через те, що медпрацівники в них опікують не попередженням та виявленням, а реагуванням на дітей, якы захворыли. Сама медицина так само не попереджає хвороби заздалегідь, а лікує тільки тих, хто має гроші.

        По-третє, модернізація відносин громадянин–держава.

Нинішній економічно-політичний уклад держави не дає можливість розвиватися талановитим та старанним дітям. Хабарі в освіті, медицині, у побуті формують у дітей відповідне ставлення до життя та професії. Цей уклад виховує хабарників, «схемщиків», халтурників та казнокрадів, він із самого дитинства розчаровує дітей у пошуку власного професійного життєвого шляху.

Тож, владі варто сьогодні переосмислити: кого і для чого вона виховує, і кому й для чого передасть цю державу у майбутньому.