«Для відновлення зрошення на Миколаївщині потрібна політична воля та системна і послідовна робота нардепів», – Олена Донченко

На сьогоднішній день технічний стан зрошувальних систем у Миколаївській області був і залишається незадовільним. Враховуючи те, що область є територією ризикового землеробства, повна відсутність зрошувальних систем позначається на об’ємах врожаю та, як слідство – результатах роботи сільського господарства. Депутат Миколаївської обласної ради, кандидат в народні депутати України по 130 округу Олена Донченко вважає, що для відновлення зрошення на Миколаївщині необхідна політична воля та системна і послідовна робота народних обранців.

 «Всі меліоративні об’єкти та зрошувальні системи побудовано в 60-х роках минулого століття. Теоретично на сьогодні зрошувані землі Миколаївської області складають 190 тисяч гектар. Але здебільшого це тільки на паперах. Якщо ж казати реально, для порівняння, у 1993 році з наявних зрошуваних земель використовувалось 185 тисяч гектар, а у 2018 – трохи більше 32-х. Ситуація погіршується ще тим, що на 50% зрошуваних земель була демонтована внутрішня система поливу. За даними 2013 року найбільше об’єктів інженерної інфраструктури демонтовано в Баштанському, Вознесенському та Березнегуватському районах. І я просто впевнена, якщо провести інвентаризацію наявних мереж та об’єктів зараз, не факт, що в інших районах ситуація краща»,– зазначає Донченко.

Як приклад, вона наводить останній зафіксований факт спроби демонтажу зрошувальних систем у селі Кобзарці Снігурівського району. Адже періодично в області знаходяться бажаючі збагатитися подібним способом, фактично, на мародерстві.

«Це ще раз доводить, що нам терміново потрібна дієва програма, яка дозволить не тільки поновити зрошувальні системи, що вже існують, але й збільшити кількість таких земель. Такий крок, по-перше, підвищить результати роботи аграрного сектору, але найголовніше — покращить матеріальне становище власників земельних ділянок. Кожен фермер знає, що вартість оренди землі з діючим зрошуванням в рази більша», – каже кандидат в нардепи.

Олена Донченко зауважила, що така програма вже розроблена, і особисто вона приймала участь у її розробці. Таким чином, за рекомендаціями депутатів облради було направлено звернення в управління водних ресурсів і станом на сьогоднішній день програма в області вже прийнята. Але, не дивлячись на це, вона досі не працює.

 «Як виявилося, одного бажання депутатів місцевого рівня замало. І як юрист та людина, працююча на землі, я розумію, що для відновлення зрошення на Миколаївщині потрібна політична воля та системна і послідовна робота нардепів. Останньої, на жаль, в нас нема. Бо минуло півроку з часу прийняття програми, а про виділення субвенції на Миколаївську область хто-небудь чув? Ні. Неефективна робота депутатської команди від області у Верховній Раді ще на рік заморозила цей процес. І сьогодні селяни знов втратили шанс отримувати за свою землю більше грошей, а миколаївські аграрії  — збирати більший та якісніший врожай. Одинадцять народних депутатів, делегованих областю для вирішення її проблем, не змогли, або не захотіли використати можливість і командою лобіювати виділення субвенції під існуючу програму. Бо обласний бюджет може виділити кошти на реалізацію цієї програми при умові співфінансування з державного бюджету», – констатує Донченко.

Варто зазначити, що представлена програма є комплексною, куди входять  захист від підтоплення сільських поселень, розвиток сільського водопостачання населених пунктів, експлуатація меліоративних систем, розчистка річок тощо.

Донченко підкреслює, що, фактично це ті всі проблеми, які майже щодня озвучують жителі Миколаївщини на зустрічах з нею.

«У нас є позитивний досвід сусідів з Херсонщини. Ми маємо прийняту відповідну програму в нашій області. Нам залишилось відпрацювати механізм її реалізації. Без участі депутатів Верховної Ради цього досягти не вдасться. Ми не в силах змінити природні умови на Миколаївщині, ми були і залишимось територією ризикового землеробства. Але в наших силах зробити так, щоб хоча б відновити системи поливу на всіх 190 тисячах гектарах зрошуваних земель. Це для початку. Адже 190 тисяч гектарів, які вважаються зрошуваними – це лише 10 % від загальної площі сільськогосподарських угідь області. Тому наступним парламентаріям, які будуть делеговані народом до Верховної Ради, є над чим замислитись і працювати. Головне, щоб кожен з них знав, де знаходиться те село з його проблемами, та розумів, що йде представляти інтереси людей, а не свої власні», – резюмує кандидат в народні депутати Олена Донченко.