УКРАЇНА – ГОДІВНИЦЯ ЧИ ГОДУВАЛЬНИЦЯ?

18.07.2020

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO), Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) та Світова організація торгівлі ще на початку квітня попередили, що дуже скоро світ може зіткнутись із продовольчою кризою, якщо не буде вжито якнайшвидше необхідних заходів. Чи зачепить ця криза Україну? Чи зможе Україна вийти із цієї кризи сильнішою? Усе залежить уже від сьогоднішніх дій та планів нашої держави.

СВІТ ХОЧЕ ЇСТИ

Ковід лише наголосив – у надзвичайних ситуаціях їжа стає критично важливою для всього людства. Карантини у різних державах завадили стабільному веденню сільського господарства, обмежили пересування працівників та споживачів. Разом з тим експерти попереджають, що низка країн можуть дуже агресивно накопичувати продовольство, щоб забезпечити своє населення у майбутньому. Тому продовольство стає все більш значущим фактором світової безпеки.

Фінансова криза, що вже поширюється всіма країнами, підштовхує найбільш населені обмежувати експорт продовольства. Обмеження трудової міграції також негативно впливає на виробництво аграрної продукції у країнах, які заманювали робітників із-за кордону. Це спричиняє як дефіцит агропродукції, так і збідніння окремих регіонів, які розраховували на мігрантів та експорт продовольства. Саме тому міжнародні організації закликають сьогодні до співпраці, щоб спільно протистояти великому виклику.

ЖИТНИЦЯ СВІТУ

          Україна з року в рік закріплює свій статус житниці світу. За підсумками 2019 року країна встановила історичний рекорд аграрного експорту, поставивши на зовнішні ринки продукції сільського господарства на суму 22,4 млрд дол. Це майже на 20% більше, ніж у 2018 році. І ці темпи українського бізнесу підтверджують – ми можемо прогодувати не тільки себе, а й годувати людство.

Експерти кажуть, що нам достатньо сьогодні десятої частини того, що ми виробляємо. Але важливо, щоб українці навчилися не лише вирощувати, а й виробляти аграрну продукцію з високою доданою вартістю. Це дасть додатковий прибуток, створить високооплачувані робочі місця, розвине у регіонах інфраструктуру, надійно закріпить українську продукцію на зовнішніх ринках. Але для початку треба визнати ті недоліки та слабкості, які треба здолати на цьому шляху. А це – і відсутність захисту прав на землю та можливості її безпечно продавати та купувати; і низька продуктивність виробництва українського аграрія (у 5–15 разів менша за західноєвропейські країни); і низький рівень (до 7% обсягу) переробки агропродукції; і деградація земель та інфраструктури; і відсутність дієвої державної підтримки та стабільних джерел фінансування.

РОЗВИНУТИ СЕЛО ТА ПРОГОДУВАТИ ЛЮДСТВО

Експерти попереджають: здійснювати зміни треба вже зараз, плани складати треба було ще «вчора», а людей навчати ще «позавчора». Тож влада мала б саме зараз окреслити державну програму розвитку агросектору та розробити її разом із професіоналами. Тим більше, що після осінніх місцевих виборів постане нова карта України – карта громад, від яких і буде залежати, як почуватимуться аграрії на їхніх землях. Головне – не гнатися за кількістю робочих місць, а розбудовувати разом із агро- і суміжні галузі.

У «Нашому краї» вважають, що, по-перше, треба розбудовувати інфраструктуру з урахуванням інновацій, які закладуть перспективу на десятки років. У сфері комунікацій – це провести швидкісний інтернет, організувати інтернет-банкінг, «хмарні» технології, завести у громади поштові служби. Також облаштувати для аграріїв інфраструктуру для реальної економіки – дороги, логістичні хаби, високовольтні мережі, за необхідності – воду та каналізацію. Треба виокремити на землях громад території перспективного розвитку з усім пакетом комунікацій. Такі хаби притягнуть бізнес в ОТГ. Це також підштовхне розвиток зеленого та сільського туризму, й, у свою чергу, – ремесл та крафтової агропродукції.

По-друге, у громадах мають навчати перспективним професіям, або ж залучати спеціалістів, які будуть підштовхувати розвиток локальних агропідприємств: віддалене керування технікою, роботизацію, управління дронами, торгівлю в інтернеті, гідропоніку та аквапоніка, органічне землеробство.

По-третє, побут. Громади мають стати «магнітом» для професіоналів, які приноситимуть в ОТГ інвестиції та податки. Тож садочки, школи, дитячі гуртки, спортивні майданчики, парки, сквери, клуби – все це має бути закладено у плани перспективного розвитку громад. Головне – під час розробки планів знайти баланс у трикутнику «аграрій-земля-село». Усі мають розвиватися синхронно, підтримуючи один одного. Тільки так буде закладено перспективу розвитку аграрного сектору економіки на покоління.

Теги: , , , ,